25 січня 2026 року до Ужгорода завітав японський журналіст Кіда Такаші, представник одного з провідних медіа Японії – «Асахі Сімбун», аудиторія якого налічує близько 5 мільйонів читачів. Метою його візиту стала зустріч із колективом нашого театру, який після повномасштабного вторгнення Росії в Україну продовжує свою роботу в умовах релокації.
Під час зустрічі журналіст поспілкувався з директором-художнім керівником театру Геннадієм Дибовським, побував на репетиції, зустрівся з акторами та побачив, як сьогодні живе і працює колектив, що був змушений залишити рідне місто.
Однією з центральних тем розмови стала доля театру в Маріуполі після початку повномасштабної війни: про так зване «відновлення» театру в окупації. Позиція керівника театру залишається чіткою і незмінною: будь-яке «відновлення» та функціонування театру в умовах російської окупації не може розглядатися як нормальне продовження його діяльності. Це злочин проти культури, історичної пам’яті та людей.
Говорили і про трагедію 16 березня 2022 року – день, який назавжди залишився в історії Маріуполя та української культури. Знищення Маріупольського драматичного театру стало одним із найвиразніших символів російської агресії проти України та свідченням того, що культура для Росії є не меншою мішенню, ніж міста й люди. «Для нашого колективу театр – це не лише будівля. Це люди, пам’ять, професія, репертуар, традиція і відповідальність перед глядачем. Саме тому фізичне знищення театру не означало припинення його життя», – зазначив Геннадій Дибовський.
Окремою темою інтерв’ю стало відновлення театру після трагедії та його робота в релокації. Втрата приміщення, розрив звичних професійних і соціальних зв’язків, переміщення частини колективу, постійний пошук ресурсів для роботи – лише частина викликів, із якими театр стикається щодня. Водночас релокація стала не паузою, а новим етапом існування колективу. Театр продовжує репетиційну діяльність, створює нові постановки, працює з глядачами, розвиває партнерства та шукає можливості для міжнародної співпраці. Під час візиту до театру Кіда Такаші побував на репетиції та мав можливість побачити робочий процес зсередини. Спілкування з акторами дозволило журналісту почути особисті історії людей, для яких театр став не лише професією, а й способом зберегти зв’язок із рідним містом та продовжити його культурний голос.
Під час розмови йшлося не лише про пережите, а й про майбутнє. Серед ключових напрямів роботи театру – нові вистави, пошук ресурсів для подальшого розвитку, міжнародні проєкти, співпраця з іноземними митцями та розширення присутності театру на міжнародній культурній мапі. «Для колективу принципово важливо не залишатися лише символом трагедії. Так, історія знищення театру в Маріуполі є невід’ємною частиною нашої пам’яті та світової історії цієї війни. Але сьогодні театр прагне говорити з міжнародною аудиторією також мовою сучасного мистецтва – створювати нові роботи, відкривати нові партнерства та доводити своєю діяльністю, що український театр продовжує жити» (Геннадій Дибовський).
Інтерв’ю для «Асахі Сімбун» має особливе значення. Це можливість розповісти японській аудиторії про долю українського театру не лише як про історію зруйнованої будівлі, а як про історію людей, які після катастрофи не припинили працювати. Донецький театр (м. Маріуполь) став упізнаваним у світі не лише через трагедію Маріуполя. Його міжнародна присутність формується також завдяки послідовній, чесній та принциповій мистецькій позиції, здатності говорити правду про війну і водночас створювати мистецтво, яке виходить за межі воєнної хроніки. Зустріч із Кіда Такаші стала ще одним важливим кроком у цьому діалозі зі світом.Театр було зруйновано фізично. Але його не вдалося знищити. Він продовжує працювати, створювати, говорити і бути присутнім у світовому культурному просторі як театр, який вистояв.
