21 жовтня 2026 року відбулася робоча зустріч директора-художнього керівника Донецького академічного обласного драматичного театру (м. Маріуполь) Геннадія Дибовського, директорки Одеського академічного театру музичної комедії ім. М. Водяного Олени Редько та директорки благодійної організації «Перший благодійний фонд» Наталії Делієвої. Ключовою темою обговорення стала підготовка організаційних заходів до 16 березня 2027 року – п’ятої річниці трагедії драматичного театру (м. Маріуполь): 16 березня 2022 року російські війська завдали авіаудару по будівлі театру в Маріуполі, де перебували цивільні мешканці міста, зокрема діти. Ця трагедія стала одним із символів руйнування Маріуполя та злочинів проти мирного населення України.
Від часу трагедії ТЕАТР без ДАХУ щороку здійснює роботу зі збереження пам’яті про загиблих, документування свідчень і поширення правди про події 16 березня 2022 року. Ця діяльність є невіддільною частиною місії театру, який, попри вимушене переміщення, продовжує представляти Маріуполь, зберігати його культурну пам’ять і привертати увагу української та міжнародної спільноти до наслідків російської агресії.
Під час зустрічі учасники обговорили організаційні питання майбутніх заходів, можливі формати вшанування пам’яті загиблих, а також напрями подальшої співпраці. Спільна робота театральної спільноти та благодійної організації спрямована на консолідацію зусиль задля збереження історичної правди й належного вшанування жертв трагедії. Підготовка до п’ятої річниці має особливе значення. Це не лише організація пам’ятної події, а й продовження системної роботи зі свідченнями про злочин, який не повинен бути забутий. Щорічне повернення до цієї дати є важливим складником суспільної відповідальності за збереження пам’яті та протидії спробам замовчування чи викривлення історичних фактів.
Донецький театр (м. Маріуполь) і надалі працюватиме над тим, щоб історія театру була почута в Україні та за її межами. Збереження пам’яті про трагедію 16 березня 2022 року – відповідальність перед загиблими, їхніми близькими, тими, хто пережив ці події, і майбутніми поколіннями.
